Ведення бізнесу у Херсоні сьогодні - це справжній виклик і ризик. Місто, що перебуває у фронтовій зоні, стикається з безліччю труднощів, але попри це тут є підприємці, які не лише виживають, а й розвиваються, підтримують своїх земляків та формують майбутнє регіону. Про те, як працювати, коли клієнтів майже немає, бо більшість населення - пенсіонери та вразливі групи; як бізнес допомагає сам собі й громаді - волонтерить, організовує акції, підтримує дітей, та про те, чому підприємці не відчувають підтримки влади: ні після «прильотів», ні у вигляді податкових пільг, ми поговорили з Григорієм Маловим - колишнім арт-директором кав'ярні "Кіт-Патріот" та нинішнім керівником SMM-агенції "Жирний СММ".
Григорій Малов працював арт-директором відомої усім херсонцям кав'ярні "Кіт на даху" та створеного вже після деокупації пабу "Кіт-Патріот". “На жаль, заклад довелося закрити через складні умови. Зростання тарифів, постійні обстріли центральної частини міста, страх людей їхати до центру — все це створило такий колапс, що ми вже навіть не виходили в нуль. Було бажання тягнути бізнес в нуль, але і його вже не було», — ділиться Григорій. - Паралельно з кав'ярнею, ми почали знімати відео для місцевого бізнесу, відкрили SMM-агенцію”. Сьогодні це вже команда з восьми людей, яка працює не лише у Херсоні, а й у Миколаєві, створюючи відеоконтент і допомагаючи підприємцям адаптуватися до нових реалій.
За словами Григорія, у Херсоні є лише кілька районів, де бізнес може безпечно працювати і отримувати прибуток. Водночас є "червоні зони", де через небезпеку будь-яка діяльність практично неможлива. Це створює серйозні обмеження для підприємців, які хочуть розвивати свої справи. Проте, є й успішні приклади. Наприклад, бізнес з виробництва патріотичних шкарпеток, який спочатку працював лише на місцевий ринок, завдяки інтернет-рекламі розширився і тепер продає продукцію навіть у Європу - понад 1500 пар шкарпеток було відправлено за кордон. Цей випадок ілюструє, що навіть у складних умовах можна знаходити нові можливості і розвиватися: “Я, як людина, у якої була своя команда, яка знає скільки треба вкласти коштів, сміливо можу сказати, що я пишаюся тими херсонцями, які сьогодні не бояться відкривати власний бізнес, робити ремонти, ризикувати. Це дуже круто!” - говорить Григорій.
Попри всі зусилля підприємців підтримувати економіку міста, створювати робочі місця для херсонців, на жаль, ми все частіше чуємо, що місцева влада не забезпечує достатнього сприяння бізнесу. Григорій відзначає, що після обстрілів бізнесу не надають допомоги: “Я на своєму власному досвіді можу сказати, що влада не робить нічого. Не пропонують навіть банальної фанерки, щоб зашити вибите скло, при цьому п'ючи каву у цьому ж кафе з вибитими вікнами. Натомість, вимагають плату за парковку навіть у воєнний час, у районах, що розташовані за 2 км від червоної зони або офіційного оформлення працівників”. Це створює додатковий тиск на бізнес, який і так бореться за виживання.
Ми поцікавилися у Григорія, що на його думку треба змінити, щоб полегшити життя бізнесу у фронтовому місті. Однію з ключових проблем Григорій вважає відсутність співпраці між підприємцями, якої не було і до війни: “ У місцевої влади були спроби об'єднати бізнеси для спільної роботи, але більшість просто не хоче ділитися прибутком або ідеями. Кожен працює лише на себе, що значно ускладнює розвиток міста. Якщо ти правильний, ти просто не проживеш у цій системі», - констатує Григорій, наголошуючи на необхідності комунікації та бажання робити щось для розвитку Херсона.
Хоча влада практично не підтримує бізнес, самі підприємці намагаються допомагати містянам. Григорій Малов був засновником гуманітарного штабу DobroHub, який розвозив гуманітарку місцевим мешканцям та військовим. Однак з часом фінансування зменшилось, донати припинились, і центр довелося закрити, бо просто навіть не було чим заплати за комуналку: “На жаль, ми такі не одні. Дуже багато штабів зачинилися. Ми були таким маленьким осередком, а закрилися навіть такі великі штаби. І сьогодні я вже навіть не знаю скільки їх працює у місті. Зараз процес ще тяжчий, чим був. Ситуація стає гіршою, а допомоги стає менше”. Це відображає загальну тенденцію в місті - допомога зменшується, хоча потреба в ній залишається високою. На думку Григорія, все рівно залишаються групи людей, які потребують гуманітарної допомоги і сьогодні.
Обговорюючи перспективи відновлення міста, Григорій наголошує, що потрібно вже зараз розробляти плани відновлення Херсона: «Не можна чекати, поки війна закінчиться, і тільки тоді починати думати про відбудову. У Херсона дуже круті перспективи і велике майбутнє», — переконаний він.
Сьогодні у Херсоні залишилося близько 60-80 тисяч мешканців, тоді як до вторгнення населення було понад 320 тисяч. Багато людей уже пустили коріння в інших містах і не планують повертатися. Григорій вважає, що частина мешканців повернеться, частина тих, хто залишився без житла може не повернутися. Однак для стимулювання повернення потрібно створювати привабливі умови для життя і бізнесу - пільги, зниження податків, підтримка від держави та громади. «Якщо підприємець платить такі ж податки, як і у безпечних містах, але працює в зоні ризику, це несправедливо», — підкреслює він. Григорій наголошує, що для відновлення Херсона потрібно об'єднувати зусилля і бізнесу, і влади, і громади: «Моя хата з краю — це неправильно. Ми маємо допомагати один одному, бо інакше нічого не зміниться», — каже він.
Історія херсонського бізнесу сьогодні — це історія про боротьбу, ризики та надії. Незважаючи на постійні обстріли, економічні труднощі та відсутність достатньої підтримки від влади, підприємці Херсона не здаються. Вони шукають нові шляхи розвитку, допомагають містянам і вірять у відродження свого міста.
Однак для стабільного розвитку і повернення мешканців потрібна системна підтримка: зниження податків, безпечні зони для бізнесу, ефективна комунікація між владою і підприємцями, а також спільна робота всіх учасників процесу. Лише тоді Херсон зможе стати містом, де бізнес живе, а не просто виживає.
Ця розмова — важливий голос із серця Херсона, який нагадує, що навіть у найскладніші часи є місце для оптимізму і розвитку, якщо ми працюємо разом.
