,%20.png)
Херсон - це не лише про виживання, а й про взаємопідтримку. Попри щоденні небезпеки, люди продовжують працювати, допомагати одне одному і будувати життя спочатку. Однією з ключових опор у цьому процесі є поліція - ті, хто щодня виходить на вулиці, аби громада почувалася хоч трохи безпечніше.
Про те, як сьогодні працює патрульна поліція на Херсонщині, розповів капітан поліції В’ячеслав Грибко, начальник відділу зв’язків із громадськістю Управління патрульної поліції в Херсонській області.
«З початку повномасштабного вторгнення змінився підхід до роботи саме в патрульній поліції. Патрульна поліція - це поліція “на землі”, поруч з людьми, підтримує правопорядок і реагує на порушення правил дорожнього руху, - каже В’ячеслав Грибко. - Патрульна поліція - це одна велика назва, але в нас в управління є відділи, які займаються різними напрямками роботи».
Саме відділ зв'язків із громадськістю сьогодні має два напрямки роботи. Перший - з молоддю, починаючи від дитячого садочку і закінчуючи вищими навчальними закладами, у рамках проєкту “Шкільний офіцер громади”. Поліцейські офіцери навчають дітей правилам дорожнього руху, поведінці під час небезпеки, надають знання з протимінної безпеки та домедичної допомоги.
«Діти змінилися. Діти подорослішали. Вони стали серйознішими, ставлять дорослі питання. Їм потрібно, щоб їх почули. І це дуже надихає. І це направлення роботи дуже потрібне. Активну участь в цьому приймають і поліцейські офіцери громади. Зараз через безпекову ситуацію це складніше», - відповідає В’ячеслав Грибко на наше питання як змінилися діти в умовах війни.
Другий напрям - робота з громадськістю, налагодження співпраці з громадськими організаціями та фондами.
Після звільнення правобережжя Херсонщини поліція фактично почала роботу з нуля. Перших патрульних херсонці зустрічали зі сльозами на очах, сьогодні рівень довіри до поліції падає. Ми поцікавились у В’ячеслава Грибко як відбувається взаємодія з дорослим населенням у нинішніх умовах і що можна було б в цілому покращити.
«Люди раділи, що повернулася українська поліція, - згадує В’ячеслав. - Але минув час, і, на жаль, змінилася риторика громадян. Часто чуємо “поліцію треба на фронт”, але в критичний момент саме нам телефонують першими. Людей можна зрозуміти, вони живуть під постійними обстрілами. І наша задача пояснити, як діяти правильно в тій чи іншій ситуації, бо часто громадяни хочуть, щоб поліція вирішила все одразу. Я завжди кажу, що поліціянти сьогодну несуть службу у важких умовах. Вони такі ж самі люди, і, їдучи на евакуацію, не знають чи повернуться звідти живими».
Поліція, волонтери, ДСНС і громади зараз працюють пліч-о-пліч. Не завжди це просто - бракує броньованих машин, безпечних приміщень для зустрічей, людського ресурсу: «Головне, чого бракує - це розуміння населення. Всі вже виснажені. Всі вже хочуть, щоб почалася стабільність. Але, на жаль, цього не відбувається. Звичайно легше написати якусь критику в телефоні. Я завжди кажу - краще допоможи громаді. І зараз дуже класна активність в громадах - плетуть сітки, проводять свята для дітей, збори для військових».
Громадські організації та благодійні фонди стали справжнім тилом для поліції. Вони створюють безпечні хаби, організовують зустрічі з дітьми, збирають гуманітарну допомогу, проводять тренінги з безпеки.
«Ми працюємо з усіма, хто готовий співпрацювати, - каже В’ячеслав. - І я щиро вдячний кожному, хто знаходить у собі сили продовжувати. Бо громадські активісти так само вигорають. Але вони знову піднімаються, запускають нові проєкти, допомагають нам і людям. І це надихає».
На його думку, саме робота громадськості може стати прикладом для інших країн, не для інших міст.
Що ще потрібно громаді, щоб почуватися безпечніше? В’ячеслав переконаний: не лише техніка чи укриття. «Не вистачає комунікаційної кампанії. Людям треба знати, куди звертатися, хто може допомогти, які є служби. Прості речі - листівки, інформаційні плакати, гарячі лінії - можуть врятувати життя. Важлива комунікація влади з громадськістю».
Безпека - це спільна справа. Коли влада і громада діють разом, навіть у найважчих умовах, з’являється головне - довіра. А з довіри починається відновлення.
І наостанок, ми традиційно поцікавилися, яким Вячеслав Грибко бачить майбутній Херсон: “Розквітаючи, відновленим, відбудованим. Я вірю, що наші Збройні Сили звільнять нашу туристичну частину області і це буде крутий напрямок для розвитку. Наше місто буде найгарнішим після відбудови”.
Запрошуємо вас долучитися до анонімного опитування, яке допоможе нам краще зрозуміти настрої, потреби та виклики, з якими стикається населення Херсонщини, а також оцінити ефективність роботи громадських організацій та влади. Кожна Ваша відповідь – це важлива цеглинка у фундаменті майбутнього відновлення. Ваші відповіді є повністю анонімними та будуть використані виключно в узагальненому вигляді для аналітичних цілей.
Інтерв'ю підготовлене Херсонським обласним благодійним фондом “Об'єднання” за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація та погляди, викладені в цій публікації, є предметом виключної відповідальності авторів.
