Фонд «Об’єднання» долучився до обговорення стратегії відновлення демократичних процесів

23 березня 2026 року менеджер Фонду «Об’єднання» Володимир Пузирьов відвідав форум «Ключові виклики електоральної демократії після великої війни», який провела Громадянська мережа ОПОРА у Києві. Представники парламенту, ЦВК, МЗС, Міноборони, НАЗК, дипломатичних місій та громадянського суспільства обговорювали стратегії відновлення демократичних процесів.

Учасники говорили про те, як провести перші повоєнні вибори чесно, прозоро й безпечно, попри зруйновану інфраструктуру та міграцію людей. Окремо було приділено увагу підготовці  законодавчої бази. Процес має відбуватися на випередження, вже зараз, щоб не «програти державу» у майбутньому.

Учасники форуму додатково зосередилися на ситуації на деокупованих та прифронтових територіях, зокрема на Херсонщині. Обговорювалися критичні виклики, пов’язані з застарілістю даних Державного реєстру виборців через постійну міграцію населення та фізичну неможливість відкрити у вщент зруйнованих населених пунктах. Згідно з наявними даними, близько 21% виборчої інфраструктури (приблизно 6000 дільниць) в Україні пошкоджено, зруйновано або перебуває в окупації.

Про катастрофічний стан інфраструктури на півдні країни та пошук альтернативних рішень розповів Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко: «У нас є прифронтові села на Херсонщині, де немає жодного цілого приміщення. Там, чесно кажучи, важко сказати, де може розміщуватись виборча комісія...».

Окрім зруйнованих будівель, ключовою загрозою є російська дезінформація та гібридні атаки, спрямовані на дестабілізацію прифронтових громад. Фахівці наголошують і на ризиках нерегульованих платформ, зокрема Telegram, а також на використанні штучного інтелекту для створення дипфейків, які можуть викривити волевиявлення громадян.

Зокрема, заступник Голови Представництва ЄС в Україні Гедемінас Навіцкас наголосив: «Ми зіткнемося з масовою гібридною діяльністю, втручанням Росії, як це було в Молдові та інших країнах... з ключовим завданням наших ворогів — підірвати цілісність виборів та перешкодити суспільній довірі».

Член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Олександр Бурмагін додав: «Скоординоване зовнішнє втручання — це величезна загроза... у нас на законодавчому рівні на сьогодні немає цифрового регулятора в країні… Основні атаки відбуваються через ботів, через скоординовані дії анонімних акаунтів, тощо».

Народна депутатка України Вікторія Сюмар акцентувала: «Ми повинні трансформувати систему освіти, вчити суспільство критичному мисленню. Без цього, на жаль, технології будуть розвиватися швидше, ніж ми».

Ключовим інструментом для визначення можливості проведення виборів у прифронтових зонах має стати безпековий аудит територій.

Народна депутатка Аліна Загоруйко пояснила логіку цього процесу: «Не йдеться про оцінку всієї території України. Ми свідомо акцентуємо увагу тільки на прифронтовій частині, де є реальна небезпека. Законопроєкт передбачає можливість прийняття рішення про неможливість голосування на конкретній дільниці, щоб мінімізувати маніпуляції та дозволити якомога більшій кількості громадян реалізувати своє право».

Народний депутат від фракції «Голос» та колишній військовослужбовець ЗСУ Роман Лозинський наголосив, що ті, хто стали стіною за країну, мають бути державним пріоритетом в усіх політиках. Найскладнішим питанням він назвав створення спеціальних дільниць для тих захисників, які на момент виборів залишаться виконувати завдання на лінії розмежування. За словами Лозинського, відмова від таких дільниць означатиме позбавлення воїнів права голосу: «Якщо парламент  відмовиться від спецдільниць, тоді військовослужбовці залишаються без права голосу. Іншими словами, ви виконуєте завдання, а проголосувати ви не зможете, але дякуємо за службу. Тому мені здається, ця частина має бути найважливішою».

Для прифронтових та деокупованих громад одним із найгостріших викликів є ризик висування кандидатів, які співпрацювали з окупантами. Очікується, що під час місцевих виборів з’явиться величезна кількість інформації про те, що той чи інший кандидат «перші три дні співробітничав з росіянами».

Для вирішення цієї проблеми пропонується:

• Створення міжвідомчої групи за участю СБУ, МВС, НАЗК та ЦВК для перевірки кандидатів;
• Механізми «м’якої люстрації» — виборців офіційно інформуватимуть про факти співпраці кандидата з ворогом, навіть якщо немає остаточного вироку суду;
• Захист від дезінформації. Росія намагатиметься зірвати вибори в прифронтових громадах, поширюючи фейки про те, що голосування на дільницях є небезпечним або призведе до негайної мобілізації тощо.

Ці заходи розглядаються як частина «захисної рамки», яка має забезпечити суб'єктність українського суспільства та запобігти втраті державності через внутрішній розкол у поствоєнний період

Підсумовуючи, голова правління ОПОРИ Ольга Айвазовська зазначила, що успіх виборів на 50% залежить від закону та інфраструктури, і ще на 50% — від морального стану суспільства: «Ми будемо жити у час великої турбулентності. І в цей період доведеться знаходити ключове — правду і, очевидно, інвестувати в правильні речі. Якщо ми зараз не знайдемо рішення формули на упередження викликів, то очевидно, що ми програємо, програємо державу. І як я казала у вступній промові - в нас вона одна, як і одне лише життя».

Для Фонду «Об’єднання», як представників громадянського суспільства, принципово важливо залишатися залученими до обговорення та розуміння виборчих процесів. Адже саме від того, наскільки прозоро, безпечно й інклюзивно вони будуть організовані, значною мірою залежить подальший розвиток і відновлення громад, зокрема деокупованих і прифронтових.