Сьогодні Херсонщина живе у двох реальностях — в одних громадах люди щодня ховаються від обстрілів і вирішують базові питання безпеки, в інших — вже намагаються відновлювати дороги, комунальну інфраструктуру, шукати інвестиції та планувати майбутнє. У цих умовах особливого значення набуває координація між громадами, владою, громадськими організаціями та міжнародними партнерами.
Про те, як сьогодні вибудовується ця взаємодія, чому для регіону критично важлива єдина система планування допомоги та яку роль можуть відіграти радники з відновлення, ми поговорили у новому випуску “Розмови про відновлення” з Олегом Кулакевичем — директором Агенції регіонального розвитку «Офіс євроінтеграції» Херсонської області.
Агенція регіонального розвитку «Офіс євроінтеграції» Херсонської області була створена ще у 2019 році. Її основне завдання — допомагати громадам у питаннях соціально-економічного розвитку. Вона стала першим в Україні пілотним проєктом, який об'єднав функції класичної Агенції регіонального розвитку (АРР) та регіонального Офісу євроінтеграції. Проте війна суттєво змінила пріоритети. До повномасштабного вторгнення робота Агенції була більше пов'язана з розвитком територій. У 2025 році було прийнято рішення повністю оновити команду установи і її очільником обрали Олега Кулакевича.
«Ми можемо тільки мріяти про соціально-економічний розвиток регіону», — говорить Олег Кулакевич. Сьогодні близько 70% території області перебуває під окупацією, а більшість населених пунктів на підконтрольній території живуть під постійними обстрілами.
Попри це, команда Агенції продовжує працювати. Основна увага зараз зосереджена на громадах, які розташовані відносно далі від лінії фронту — Високопільській, Великоолександрівській, Борозенській, Калинівській, Кочубеївській та Музиківській. Саме там уже поступово повертається життя і є можливість говорити не лише про гуманітарну допомогу, а й про відновлення.
«Працюємо в координації з партнерами, які працюють на території області. До призначення в Агенцію, ми з командою займалися координацією допомоги. Ми, скажемо, працювали зовні, наша основна задача була - це гуманітарний напрямок і допомога в координації з партнерами, які працюють по території області. Коли мене запросили долучитися до обласної адміністрації, ми тоді зробили таку коротеньку інвентаризацію партнерів, які працюють по території області. На той час на території Херсонської області працювали 273 партнерські організації — від великих міжнародних структур до невеликих благодійних ініціатив. Сьогодні активно працюють близько 60 організацій», — розповідає Олег Кулакевич.
На перших етапах це створювало чимало проблем. Різні організації привозили допомогу в одні й ті ж самі громади, не завжди погоджуючи свої дії між собою. Через це виникали конфлікти та нерівномірний розподіл ресурсів. Це породжувало додаткову соціальну напругу. Саме тому Агенція разом із гуманітарними кластерами почала вибудовувати систему координації. Сьогодні партнери узгоджують свої дії, обмінюються інформацією та намагаються уникати дублювання допомоги.
«Наша задача — щоб кожне домогосподарство отримало допомогу, але і щоб ця допомога була справедливо розподілена», — пояснює Кулакевич.
На думку Кулакевича, найкраще сьогодні працюють ті організації, які постійно підтримують зв'язок із громадами, проводять оцінку потреб на місцях, координують свої дії з адміністраціями та готові коригувати свої плани відповідно до реальної ситуації. Водночас він визнає, що не всі донори та виконавці проєктів однаково добре розуміють специфіку Херсонщини. Особливо це стосується організацій, які приходять у регіон вперше або працюють за заздалегідь розробленими моделями, не враховуючи прифронтовий контекст. Такі проєкти іноді створюються далеко від області, а вже потім намагаються реалізовуватися на місці без достатнього розуміння безпекових обмежень чи реальних потреб населення.
Окремим викликом залишається безпека. Через постійні обстріли та складну логістику навіть гуманітарна діяльність потребує ретельної координації. Саме тому Агенція наполягає, щоб усі організації працювали у взаємодії з військовими адміністраціями та дотримувалися погоджених процедур пересування територією області.
Про діяльність влади Олег Кулакевич говорить досить стримано, але загалом позитивно. Він визнає, що проблем вистачає, проте закликає оцінювати роботу місцевих адміністрацій через призму тих умов, у яких вони змушені працювати. Головним викликом він називає не неефективність чи помилки управління, а постійний кадровий дефіцит і надзвичайне навантаження на працівників громад та військових адміністрацій: «Задач стає більше, а людей, які роблять ці задачі, стає, на превеликий жаль, менше. Багато працівників працюють буквально під обстрілами. Після ворожих атак вони виїжджають на місця руйнувань, фіксують пошкодження, допомагають людям оформлювати компенсації, організовують роботу комунальних служб та забезпечують функціонування критичної інфраструктури. Як тут можна говорити, що щось треба зробити краще, коли кожен виїзд може стати останнім?»
Відсутність кадрів - це і головна проблема для самої Агенції. Олег Кулакевич говорить, що складно знайти нових фахівців в команду через велику кількість організацій, які працюють в Херсоні і області.
Кулакевич наголошує на важливості стратегічного планування. Як приклад він наводить питання водопостачання після підриву Каховської ГЕС. На його думку, регіону бракує актуальних даних про стан підземних вод і розуміння, як ефективно будувати систему водозабезпечення в майбутньому. Саме тому Агенція ініціює комплексне дослідження водних ресурсів області.
Ще один важливий фактор — логістика та інфраструктура. Олег згадує відновлення доріг і пояснює, що це не просто питання комфорту. Нормальна логістика впливає на роботу медиків, гуманітарних організацій, евакуацію людей і доставку допомоги. Без цього говорити про розвиток громад неможливо.
Одним із нових напрямків роботи Агенції став проєкт «Радник з відновлення», який реалізується за підтримки міжнародних партнерів. Його ідея полягає в тому, щоб у громадах працювали фахівці, які добре знають місцеві потреби та допомагають залучати ресурси на розвиток. Радники навчатимуться проєктному менеджменту, роботі з грантовими програмами, комунікації з донорами та міжнародними організаціями. Вони стануть додатковим підсиленням для місцевих адміністрацій, які сьогодні працюють в умовах гострого кадрового дефіциту. Паралельно у громадах створюються простори для роботи та навчання — коворкінги й хаби, де можна буде проводити зустрічі, тренінги та консультації. За словами Олега Кулакевича, головна мета — створити мережу підготовлених фахівців, які зможуть професійно працювати із програмами відновлення та розвитку вже зараз, не чекаючи завершення війни, залучати гранти і вміти з ними працювати. Це допоможе громадам залучати нові інвестиції.
Говорячи про майбутнє Херсонщини, Олег Кулакевич не приховує: головна умова для розвитку регіону — безпека.
«Скоріше, щоб закінчилася війна, і не заважали працювати. Коли не будуть заважати працювати, ми зможемо все зробити самі», — каже він.
На його думку, саме люди, які залишилися в громадах, працюють у складних умовах і щодня допомагають своїм населеним пунктам виживати, мають стати основою майбутнього відновлення області.
І хоча сьогодні Херсонщина продовжує жити під постійними обстрілами, вже зараз тут формуються підходи, які допоможуть перейти від виживання до системного відновлення — через координацію, партнерство та спільне планування майбутнього.
