.png)
Сьогодні Херсонщина залишається одним із найбільш небезпечних регіонів України. Ситуація на правобережжі давно вийшла за межі прифронтового статусу: атаки російських дронів стали щоденною загрозою для цивільного населення. За даними Моніторингової місії ООН, у травні 2026 року кожен четвертий поранений від атак безпілотників в Україні був жителем Херсона. Лише за липень 2026 року російські війська на херсонському напрямку вчинили більш як 17 тисяч атак дронами. Понад 178 кілометрів антидронових сіток (із них 17 км — у самому Херсоні) стали символом життя регіону.
За таких умов актуалізація Державного реєстру виборців (ДРВ) перестає бути суто технічним питанням — від її якості залежатиме можливість сформувати актуальні списки виборців для перших повоєнних виборів. Масштаб безпекових викликів змушує шукати нові підходи до роботи з Реєстром, адже за поточних обставин уточнити дані ДРВ шляхом обходу домогосподарств практично неможливо. Якщо вже зараз не розробити альтернативних механізмів актуалізації даних, після запуску виборчого процесу перед регіоном постануть серйозні труднощі з формуванням списків виборців. Саме тому пошук інструментів оновлення Державного реєстру виборців має розпочатися ще до призначення перших повоєнних виборів.
Органи ведення ДРВ: виклики відновлення роботи
Нині органи ведення ДРВ на Херсонщині не працюють, тож Реєстр тривалий час не отримує актуальної інформації про виборців області. Про це повідомив заступник начальника управління Державної міграційної служби у Херсонській області Дмитро Іванов. З лютого 2022 року дані про виборців (досягнення повноліття, зміна прізвищ після одруження чи розлучення, набуття або втрата громадянства тощо) у ДРВ не оновлюються. Наразі ця інформація накопичується і, як вказують представники органів влади, буде передана до ДРВ після відновлення повноцінної роботи відділів його ведення.
Таку ситуацію підтверджує й місцева влада. Заступниця херсонського міського голови Наталія Чорненька у відповіді на запит ОПОРИ зазначила, що з лютого 2022 року дані з Реєстру територіальної громади не передаються до Державного реєстру виборців.
Навіть технічне відновлення цього процесу потребує значного часу. Під час експертних обговорень із фахівцями зі збору даних, що передають до ДРВ, вони зазначали, що роботу серверів для херсонських відділів ведення ДРВ намагаються відновити дистанційно з Миколаєва. За їхніми оцінками, цей процес просувається повільно, а після запуску систем працівникам доведеться опрацювати значний обсяг даних, накопичених за час вимушеної перерви в роботі.
Виборча інфраструктура: 90% руйнувань і нова демографічна реальність
Втім, навіть після актуалізації виборчих даних громадян актуальним залишатиметься ще один фундаментальний виклик — розгортання виборчої інфраструктури.
До початку повномасштабного вторгнення більшість виборчих дільниць розміщувалася у школах, дитячих садках, будинках культури та інших громадських будівлях. Сьогодні значна частина цієї інфраструктури зруйнована або пошкоджена. Під час експертних обговорень співрозмовники ОПОРИ зазначали, що в Херсоні близько 90% об’єктів виборчої інфраструктури зазнали руйнувань або суттєвих пошкоджень внаслідок російських обстрілів.
Не менш суттєво змінилася і демографічна ситуація в області. До 24 лютого 2022 року населення Херсонської області становило трохи більше мільйона осіб, із яких близько 279 тисяч проживали в Херсоні. Станом на червень 2026 року на підконтрольній Україні правобережній частині області, за оцінками місцевої влади, залишається близько 150 тисяч жителів, із них приблизно 60 тисяч — в обласному центрі. Натомість у відносно безпечніших сільських громадах (як-от у Великоолександрівській) населення може суттєво зростати за рахунок переселенців із більш небезпечних зон.
За таких умов мережа виборчих дільниць, сформована до початку повномасштабної війни, вже не відповідає фактичному розселенню виборців. Після стабілізації безпекової ситуації державі доведеться переглянути розміщення виборчих дільниць з урахуванням як безпекових факторів, так і нової демографічної ситуації.
Повномасштабна війна спричинила масштабні міграційні процеси, які суттєво впливають на актуальність даних ДРВ. Загальнонаціональне соціологічне дослідження ОПОРИ свідчить, що 97% громадян мають зареєстроване місце проживання. Водночас серед тих, хто був змушений переміститися після 24 лютого 2022 року, 76,5% проживають не за місцем офіційної реєстрації. Це означає, що значна частина таких виборців наразі мають прив’язку до дільниць, що не відносяться до їх фактичного місця проживання. Крім того, серед респондентів, які змінили місце проживання після повномасштабного вторгнення, лише 45% мають офіційний статус внутрішньо переміщених осіб — тобто офіційні державні реєстри не відображають великої частини міграційних процесів.
Окремою проблемою залишається актуалізація даних про виборців, які проживають на тимчасово окупованих територіях. Оскільки там не працюють українські органи державної реєстрації актів цивільного стану, інформація про смерть громадян не надходить до Реєстру. Як наслідок, у ДРВ накопичуються неактуальні відомості. За оцінками ЦВК, станом на початок 2026 року на тимчасово окупованих територіях обліковується близько 42 тисяч виборців віком понад 100 років, зокрема понад 1000 осіб віком понад 115 років.
Такі невідповідності створюють не лише технічні проблеми для формування актуальних списків виборців, а й можуть бути використані для дискредитації виборчого процесу країною-агресором. Саме тому актуалізація та оновлення даних Державного реєстру виборців до проведення перших повоєнних виборів є одним із ключових елементів забезпечення довіри до їхніх результатів.
Вразливі групи виборців: виклики актуалізації даних
Окремим викликом для актуалізації Державного реєстру виборців залишається ситуація з вимушеними переселенцями. Їх облік є ускладненим, оскільки вони нерідко переїжджають з однієї громади до іншої, не змінюючи при цьому адреси в довідці ВПО, або взагалі не реєструючись як ВПО. Водночас центри надання адміністративних послуг не уповноважені перевіряти їхнє фактичне місце проживання — ці функції покладені на органи соціального захисту. Як наслідок, у державних реєстрах відображається неактуальна інформація про місце перебування переселенців.
Показовим є приклад однієї з прифронтових громад Херсонщини, який навів представник Ради ВПО області (з міркувань безпеки назву громади не зазначаємо). За офіційними даними, там зареєстровано 556 внутрішньо переміщених осіб, однак фактично проживають лише 156.
За словами співрозмовника, однією з головних причин відмови від перереєстрації є страх втратити державну допомогу: «Перша причина — людина боїться втратити виплату. В разі, якщо вона перереєструється, вона вважає, що якщо вона була зареєстрована в одному місці, вона переїде і втратить фінансову допомогу», — зазначає він.
Такі побоювання особливо поширені серед родин із дітьми, людей з інвалідністю та пенсіонерів. За словами експертів, значна частина внутрішньо переміщених осіб відкладає оновлення своїх даних через невпевненість у можливих наслідках або недовіру до процедури.
Учасники експертних інтерв’ю зазначають, що для цієї категорії громадян масових інформаційних кампаній може бути недостатньо. Значно ефективнішими вони вважають персональні консультації й безпосередню взаємодію з представниками органів влади, соціальних служб або центрів надання адміністративних послуг.
Утім, варто розрізняти адресу, зазначену в довідці ВПО, та виборчу адресу в Державному реєстрі виборців — це різні правові категорії. Після реєстрації людини як ВПО виборча адреса зберігається за місцем основної реєстрації (так званою “пропискою”). Самостійно оновлювати виборчу адресу можна один раз на рік і лише у міжвиборчий період, тож внутрішні переселенці, які вже вирішили пов’язати своє життя з новою громадою, можуть подати відповідну заяву до органу ведення ДРВ або онлайн в “Кабінеті виборця” — і голосувати на перших повоєнних виборах уже за фактичним місцем проживання.
Висновки: держава має зробити крок назустріч
Досвід Херсонщини демонструє, що актуалізація Державного реєстру виборців є не лише технічним, а й організаційним та комунікаційним викликом. Відновлення роботи органів ведення ДРВ, оновлення даних про виборців, врахування масштабних міграційних процесів і відновлення виборчої інфраструктури потребуватимуть комплексного підходу та підготовки ще до призначення перших повоєнних виборів.
Водночас результати загальнонаціонального дослідження ОПОРИ свідчать, що більшість громадян готові долучитися до цього процесу. Так, 77% опитаних повідомили, що готові перевірити або оновити свої дані онлайн, якщо отримають відповідне звернення від держави. Це створює можливості для проактивної комунікації з виборцями, зокрема через цифрові сервіси. Водночас важливо зберегти й офлайн-інструменти підтримки, особливо для літніх людей і тих, хто потребує допомоги під час користування електронними сервісами.
Проведені дослідження й експертні консультації дозволяють виокремити кілька першочергових завдань:
- завершити технічне відновлення роботи органів ведення Державного реєстру виборців та забезпечити повноцінний обмін даними між державними органами;
- провести комплексну актуалізацію даних про виборців, зокрема усунути накопичені невідповідності в державних реєстрах;
- забезпечити зрозумілу комунікацію з внутрішньо переміщеними особами про те, що оновлення виборчих даних, зокрема щодо зміни місця реєстрації, не впливає на отримання соціальних виплат;
- переглянути мережу виборчих дільниць з урахуванням демографічних змін і забезпечити належні умови для голосування українців за кордоном.
Досвід Херсонщини показує, що підготовка до перших повоєнних виборів має розпочатися задовго до початку виборчого процесу. Вчасна актуалізація Державного реєстру виборців стане однією з передумов формування достовірних списків виборців, належної організації голосування і, як наслідок, сприятиме довірі до результатів голосування.
P.S. Громадянська мережа ОПОРА закликає вже сьогодні перевірити свої дані у Державному реєстрі виборців. Для цього створено спеціальну інформаційну сторінку з покроковими інструкціями для перевірки і, за потреби, оновлення своїх даних.
Анастасія Гришко,
виконавча директорка ХОБФ “Об’єднання”,
консультантка ОПОРИ на Херсонщині
