“Розмови про відновлення” з лікарем-хірургом Олександром Рєзніком про ситуацію у медичній сфері фронтового Херсона

 

Херсон - один із найяскравіших прикладів того, як медична система продовжує працювати у надскладних умовах. Лікарі стають опорою для цілих громад, коли поруч немає нічого стабільного: ані безпеки, ані електрики, ані впевненості у завтрашньому дні. У фронтових містах кожен день для медиків - це десятки викликів: масові обстріли, мінно-вибухові поранення, евакуації, дефіцит кадрів і ресурсів. Попри це, саме лікарі утримують життя там, де здається, що його неможливо втримати. Вони рятують постраждалих за лічені хвилини, підтримують тих, хто пережив поранення і травми, і стають точкою опори для людей, які залишилися в місті під постійним вогнем.

Про ситуацію у медичній сфері фронтового Херсона ми говоримо у новому випуску “Розмови про відновлення” з лікарем-хірургом з понад 20-річним стажем Олександром Рєзніком.

Олександр Рєзнік працює в КНП “Міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського”, яка займається наданням ургентної хірургічної допомоги мирному населенню міста Херсона - поранення, травми, мінно-вибухові ушкодження, побутові випадки, а також вже більше 15 років працює хірургом у КНП "Обласна лікарня відновного лікування" Херсонської обласної ради. 

Ситуація з кадрами - одна з найболючіших тем для медичної сфери у Херсоні сьогодні. 

“У Херсоні дуже не вистачає лікарів, особливо лікарів вузьких спеціальностей. Наприклад, в нашій лікарні на сьогодні 2 невропатологи, а повинно бути  хоча б 4-5. Не вистачає гастроентерологів, пульмонологів, отоларингологів. Анестезіологи зараз вкрай важливі, їх взагалі в кожній лікарні бракує. Щодо хірургів, то ситуація краща, але судинних хірургів теж мало,” - говорить Олександр Рєзнік.

В першу чергу це пов'язано з безпековою ситуацію. За словами пана Олександра, з Херсона виїхало багато вузьких спеціалістів-жінок: «Жінці не треба бронь. У неї діти, сім’я. Більшість просто не змогли залишатися під постійними обстрілами».

70% нинішнього населення міста та області - це люди старшого віку, пенсіонери, яким потрібна не лише допомога волонтерів і соціальних працівників, але й кваліфіковане лікування. З молодших здебільшого залишилися лише ті, хто працює на критично важливих підприємствах і має бронь, волонтери та працівники державних установ. 

Ми поцікавилися у пана Олександра як на сьогоднішній день місцева влада підтримує медичну сферу у Херсоні і що можна було б покращити, щоб вона функціонувала краще: “До влади нарікань, як таких немає. У кожному медзакладі створюють підземні відділення - місця, де під час тривоги можна не просто пересидіти, а й лікувати та оперувати. У більшості лікарень міста вони вже працюють, в декількох вже добудовуються. Але робота під час тривоги все одно залишається викликом. Коли звучить сирена - евакуюємо всіх у підвал. Лежачих переносити найважче. Якщо пацієнта вже можна виписати - виписуємо, щоб не наражати на зайву небезпеку”.

Щоб уповільнити процес відтоку лікарів, влада хоче підняти заробітну плату. Це, на думку Олександра Рєзніка, має стимулювати лікарів з багаторічним стажем і досвідом залишалися у місті. Після деокупації міста деякий відсоток лікарів все ж повернувся. Місцева влада хоче заохотити молодих спеціалістів приїздити працювати в Херсоні, але, на сьогоднішній день для працівників медичної сфери у “червоній зоні” немає таких пільг, як, наприклад, для поліції чи ДСНС. 

Після деокупації правобережжя Херсонської області у 2023 році громадські організації,  фонди, міжнародні організації надавали дуже велику допомогу лікарням, починаючи від бутильованої води, провізії, засобів особистої гігієни і закінчуючи дороговартісним обладнанням. “У 2024–2025 роках активність різко зменшилась - деякі організації закрилися, деякі просто перестали приїжджати у Херсон, зменшилося фінансування. Допомога є, але якщо у 2023 році це було щотижня, то сьогодні - раз на місяць, а той й раз на два-три місяці,” - говорить лікар.

Водночас є проблеми, які неможливо закрити лише ремонтом укриттів чи гуманітарною допомогою. На даний момент у Херсоні лише дві лікарні цілодобово допомагають мирному населенню, яке постраждало від мінно-вибухових травм. 

“Що мене турбує у моїй роботі, наприклад, під час масових обстрілів усі “швидкі” везуть постраждалих у одну лікарню. Наприклад, 18 поранених з Антонівки - всі одночасно в Лучанського. Або 20 з Корабельного - всі в обласну. Це неправильно. У світі давно діє система сортування пацієнтів під час масових подій, що дозволяє розподіляти навантаження між лікарнями і рятувати більше людей. Постраждалих ділять на чотири категорії: червона - ті, кому допомога потрібна в перші 10 хвилин;  жовта - допомога в найближчі 2 години; зелена - легкі поранення, можуть чекати добу; чорна - загиблі. У нас ці систему сортування не використовують”.  

Лікар наголошує, що впровадження цієї системи у Херсоні надважлива. Для її запровадження потрібно проводити тренінги для бригад швидкої та лікарів по сортуванню хворих та наданню більш якісної допомоги. 

Слід також зазначити, що є райони, в які швидка не може приїхати через безпекову ситуацію, тому на допомогу приходить поліція і на броньованих автомобілях доставляють поранених до лікарень. У Херсоні вкрай не вистачає броньованих карет швидкої допомоги. 

Олександр Рєзнік впевнений, що навіть звичайні мешканці міста в нинішніх умовах мають допомагати один одному: “Те, що мене турбує, це інваліди, сліпі, безпомічні люди, які залишилися без родичів. Вони потребують гуманітарної допомоги. І було б дуже добре, якби звичайні мешканці Херосна об'єдналися з волонтерами і допомагали їм”.

Бачення майбутнього Херсона та області у Олександра Рєзніка дуже оптимістичне: “Я впевнений, що багато людей повернеться. Місто знову буде гарним і відбудованним”.

Розмова з хірургом Олександром Рєзніком залишає відчуття неймовірної сили та відданості своїй справі. Херсон сьогодні - це про сміливість. І про людей, які продовжують бути на своєму місці, навіть коли вони самі потребують підтримки.

Запрошуємо вас долучитися до анонімного опитування, яке допоможе нам краще зрозуміти настрої, потреби та виклики, з якими стикається населення Херсонщини, а також оцінити ефективність роботи громадських організацій та влади. Кожна Ваша відповідь – це важлива цеглинка у фундаменті майбутнього відновлення. Ваші відповіді є повністю анонімними та будуть використані виключно в узагальненому вигляді для аналітичних цілей.

Інтерв'ю підготовлене Херсонським обласним благодійним фондом “Об'єднання” за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація та погляди, викладені в цій публікації, є предметом виключної відповідальності авторів.