,%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8F,%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8F.png)
Волонтери, благодійні фонди та громадські організації стали сьогодні опорою та підтримкою для багатьох херсонців. Коли після обстрілу зруйновано дім, втрачено документи чи поранено рідних — люди не завжди знають, куди бігти й що робити. Саме тоді важлива не просто гуманітарна допомога, а жива присутність, підтримка і швидка реакція.
Про те, яку допомогу можуть отримати поранені цивільні, говоримо з Микитою Міхальковим, локальним координатором організації Карітас-Спес-Одеса, який працює з цивільними, що отримали поранення внаслідок обстрілів у Херсоні та області.
Карітас Спес Одеса надає допомогу нужденним в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях. З 1999 року організація піклується про фізичний, моральний та психологічний стан людей. Особливу увагу приділяють родинам з дітьми та соціально незахищеним категоріям населення. З липня 2025 року на території Херсонської області організація реалізує проєкт допомоги та підтримки пораненим цивільним. Цільова аудиторія проєкту - не тільки люди, які постраждали від обстрілів і дронових атак у Херсоні та області, а також родини загиблих. Представники організації допомагають постраждалим з реєстрацією на допомогу, оформленням документів та необхідних довідок.
Микита Міхальков розповідає, що спочатку заснування проєкту планувалося створення офісу у одному з більш безпечних районів Херсона. Але від ідеї приймати там людей відмовилися: «Мені здається неетичним змушувати людину з ампутацією чи свіжим пораненням їхати через пів міста під обстрілами, щоб зареєструватися на допомогу. Тому з колегою їздимо до лікарень особисто. Іноді доводиться буквально розшукувати людину — контакти не завжди передаються коректно».
Це щоденна робота без вихідних. Дзвінки, зустрічі, повторні візити, уточнення, знову зустрічі. За словами Микити, в окремі місяці фіксували до 270 поранених цивільних. Це і важкі травми з ампутаціями, і мінно-вибухові травми, і контузії. В межах проєкту фокус на середніх і тяжких пораненнях, де гроші потрібні терміново. За словами Микити Міхалькова, дуже добре налагоджена робота їхньої програми і від подачі анкети до отримання коштів минає від одного до семи днів.
«Формат допомоги - фінансові виплати. 10 800 грн на одного члена родини. Якщо поранена одна людина, можна зареєструвати до чотирьох членів домогосподарства — це до 43 200 грн. І це реально працює», — каже Микита.
Микита Міхальков розповідає, що на старті проєкту було незрозуміло, де брати списки поранених. Згодом вдалося налагодити співпрацю з військовою адміністрацією: щотижня команда отримує нові списки та звітує про вже зареєстрованих. Співпраця, за словами Микити, загалом робоча. Є контактні особи, є можливість уточнювати складні випадки. «По суті, військова адміністрація, наскільки це взагалі реально, вона дійсно допомагає нам в гнучкості в нашій роботі. Буває так, що деякі моменти неможливо через бюрократичну тяганину вирішити дуже швидко, і ми намагаємось її уникнути. Найбільша проблема в цьому проєкті полягає в дедублікації», - говорить Микита.
Під цим терміном Микита має на увазі, ситуацію, коли людина одночасно зареєстрована на отримання фінансової допомоги від різних організацій. Наприклад, людина подала заявку до однієї з організацій, довго чекала на відповідь, зрештою отримала відмову — або не отримала жодної реакції. Згодом її було поранено. Микита намагається зареєструвати її на програму екстреної допомоги, однак система показує, що заявник «перебуває в очікуванні» іншої виплати. У результаті допомога автоматично блокується на три місяці.
Такі ситуації повторюються й накопичуються. Люди залишаються без необхідної підтримки не через зловживання чи шахрайство, а через повільність процедур і відсутність належної координації між організаціями.
Після деокупації на правобережній Херсонщині почало з’являтись багато донорів. Вже тоді вони намагались зрозуміти куди вкладати кошти і питання відновлення було дуже актуальним. Сьогодні, на жаль, багато проєктів заморожені з різних причин. На думку Микити для майбутнього відновлення вже сьогодні треба покращити координацію між самими організаціями: «Важливо створити простий механізм подачі потреб — щоб ОСББ, громади чи ініціативні групи могли залишати заявки, а організації бачили, що вже закрито, а що ще потребує підтримки. Мені здається, це найбільш прозорим варіантом, який би дуже підтримували донори з Заходу, тому в них дійсно от просто гіперфікс на звітності. Це питання бажання і зацікавленості самих організацій і безпосередньо в тому числі влади». Це також допоможе уникнути дублювання, коли громада подає один і той же проєкт в різні організації, та хаосу, який був, наприклад, при підриві Каховської ГЕС, коли допомогу везли всі і ніякої координації взагалі не було.
Під час інтерв'ю, ми підняли таке складне питання як нерозуміння ситуації на місцях з боку деяких донорів та організацій. «Ця «відірваність від реальності» пов'язана з нерозумінням потреб на локальному рівні, тому що багато організацій тут не знаходяться. Багатьом організаціям статутом заборонено відвідувати «червоні зоні». Мені б хотілося, щоб вони передивились свої пріоритети, спробували все-таки запевнити донорів в тому, що ті чи інші активності вже не потрібні, їх потрібно змінювати і орієнтуватись на щось більш конкретне в тій чи іншій зоні, бо ситуація вона динамічна. Моя особиста думка полягає в тому, що ця «відірваність від реальності» і від небажання більше спілкуватися і чути людей».
Так чи інакше, багато донорів та програм вже починають відходити від гуманітарної допомоги та переходять до робіт з відновлення та розвитку громад. Чи доречно зараз, враховуючи безпекову ситуацію, починати ці стратегічні процеси, ми також поцікавилися і у Микити Михалькова: «До цього мають бути залучені адміністрації, щоб скеровувати кошти, бо донори не будуть співпрацювати без залучення місцевих адміністрацій. Відновлення - це ж не тільки саме будівництво житла, це і прибирання після обстрілів, розмінування і так далі. І починати його треба з появою тої чи іншої проблеми. Звичайно, що зараз все ускладнюється обстрілами, повноцінне відновлення можливе лише після припинення активних бойових дій».
Яким буде Херсон майбутнього, чи повернуться ті, хто виїхав, чи приїдуть нові люди - це питання відкрите. На особистому рівні Микита говорить просто: «Я хотів би переїхати сюди жити. Повноцінно. Оселитися, перевезти дівчину, завести котів». Але багато залежить від безпекової ситуації. Зараз головне — підтримувати тих, хто залишається тут. І зрештою все зводиться до простого запитання: «Чи справді люди хочуть зробити щось корисне для Xеpcoнa?». Бо допомога — це не про звітність і цифри. Це про конкретних людей.
Шановні херсонці, запрошуємо вас долучитися до анонімного опитування, яке допоможе нам краще зрозуміти настрої, потреби та виклики, з якими стикається населення Херсонщини, а також оцінити ефективність роботи громадських організацій та влади. Кожна Ваша відповідь – це важлива цеглинка у фундаменті майбутнього відновлення. Опитування є повністю анонімним, а ваші відповіді та будуть використані виключно в узагальненому вигляді для аналітичних цілей.
Інтерв'ю підготовлене Херсонським обласним благодійним фондом “Об'єднання” за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація та погляди, викладені в цій публікації, є предметом виключної відповідальності авторів.
