Департамент підписував і платив: як на Херсонщині оформлювали відновлення школи та садка без видимого реального контролю

У Херсонській області відновлення пошкоджених війною об’єктів освіти супроводжується не лише мільйонними виплатами, а й ознаками формального технічного нагляду. Аналіз закупівель, публікацій у медіа та транзакцій Департаменту розвитку територій Херсонської ОДА показує системний патерн: підрядник і технагляд працюють на одних і тих самих об’єктах, акти закриваються пакетно, а оплати нерідко проходять в один день або майже синхронно.

Це дозволяє говорити не просто про окремі збіги, а про ознаки відпрацьованої моделі, де технічний нагляд може виконувати не функцію контролю, а функцію документального супроводу виплат.

Йдеться про два об’єкти, які опинились в центрі уваги: капітальний ремонт Киселівського ясла-садка «Сонечко» та ремонт Малоолександрівської школи. 

За даними нашої вибірки платежів за 2025 рік з порталу Spending, по ясла-садку “Сонечко” ТОВ «АТЛАС БУД-ПРО» отримало 10,38 млн грн за виконані роботи, а ТОВ «БУДЕКОДОР» за технічний нагляд за виконанням цих робіт отримало 122,2 тис. грн. За роботу в Малоолександрівській школі «АТЛАС БУД-ПРО» отримало 12,8 млн грн, а «БУДЕКОДОР» — 195,7 тис. грн за технічний нагляд. Усі ці виплати проходили через Департамент розвитку територій ХОДА.

Факт стабільної присутності однієї й тієї ж пари компаній — підрядника і технагляду — на різних об’єктах формує ознаки замкнутої «екосистеми», де виконання і контроль фактично перебувають у межах одного процесу. Це нівелює саму ідею незалежного технічного нагляду.

Публічний контекст навколо підрядника теж не був нейтральним. Ще у листопаді 2024 року Центр публічних розслідувань писав, що підряд на ремонт Малоолександрівської школи дістався ТОВ «АТЛАС БУД-ПРО» як єдиному учаснику, а сама компанія вже фігурувала в історіях про можливе завищення вартості робіт і матеріалів. Згідно з даними Prozorro, закупівлі для школи та дитсадка «Сонечко» проходили окремо, в обох тендерах подався і переміг лише один учасник, ТОВ «АТЛАС БУД-ПРО». 

Окремо увагу привертає роль ТОВ «БУДЕКОДОР». Постанова КМУ №903 визначає технічний нагляд як механізм контролю за обсягами, якістю та вартістю будівельних робіт. Тобто технагляд має бути не «супровідним паперовим сервісом», а окремим інструментом контролю замовника. 

Однак зафіксовані транзакції та їх синхронність дають підстави припускати, що в окремих випадках технагляд може діяти не як незалежний контролер, а як частина процесу оформлення вже погоджених робіт і платежів.

На рівні транзакцій ці два об’єкти поєднує спільна конструкція: основні будівельні виплати йдуть на «АТЛАС БУД-ПРО», а технагляд за цими ж роботами оформлюється на «БУДЕКОДОР». У підсумковій вибірці зафіксовано 20 платежів підряднику і 20 платежів технагляду по Кисилівському ясла-садку “Сонечко”, а також 24 платежі підряднику і 18 платежів технагляду по Малоолександрівській школі.

Подібна системність вказує на ймовірну відпрацьовану схему, за якою Департамент паралельно організовував фінансування та приймання робіт на цих об’єктах.

Така кількість синхронних або дзеркальних платежів не є типовою для незалежного контролю і більше відповідає моделі “пакетного закриття” актів, коли фінансові операції та документи узгоджуються одночасно.

Технагляд, який іде слідом за платежем

Найпоказовіша частина — синхронність виплат. У зведеній таблиці поєднаних платежів (яку ми розробили в процесі аналізу) видно десятки епізодів, коли оплата будівельних робіт і оплата технічного нагляду проходять в один і той самий день по тому самому об’єкту.

За стандартною логікою, технічний нагляд має передувати оплатам або бути незалежною перевіркою виконаних робіт. Натомість у зафіксованих випадках він часто відбувається одночасно з оплатами, що може свідчити про його формальний характер.

Наприклад, 23 квітня 2025 року по садку «Сонечко» Департамент оплатив роботи «АТЛАС БУД-ПРО» за договором №07-09/19Р [1]; [2], а того ж дня провів кілька оплат ТОВ «БУДЕКОДОР» за технагляд по цьому ж об’єкту за договорами №14-11/151ТН [1]; [2] та №25-07/132ТН [1]; [2]. У призначенні платежів прямо вказані той самий об’єкт, ті самі дати актів і посилання на постанову КМУ №590. Водночас постанова про особливий режим казначейського обслуговування в умовах воєнного стану не скасовує потреби в реальній перевірці робіт. Вона лише встановлює спеціальний порядок казначейського обслуговування в особливих умовах.

Аналогічний патерн видно 13 червня 2025 року, коли по ясла-садку «Сонечку» підряднику було виплачено 3,56 млн грн чотирма платежами [1];[2];[3];[4], а технагляду — 43,8 тис. грн теж чотирма платежами [1];[2];[3];[4]. 

Ще один подібний епізод ми спостерігаємо 30 грудня 2025 року. По садку підряднику сплачують 688,7 тис. грн чотирма платежами [1];[2];[3];[4], а технагляду — ще 8,9 тис. грн чотирма платежами [1];[2];[3];[4].

Формально це можна пояснити завершенням етапів робіт. Але проблема в тому, що технічний нагляд у такій моделі виглядає не як незалежна перевірка перед оплатою, а як частина того самого пакета документів, що супроводжує платіж. Якщо контролер і підрядник закриваються синхронно, це ставить під сумнів сам зміст контролю.

Це створює враження, що контроль не перевіряє виконання робіт постфактум, а синхронізується з фінансовими операціями, фактично легалізуючи їх.

Пакетні акти і «освоєння» під кінець року

Ще одна ознака системності — пакетне закриття оплат. В межах моніторингу було зафіксовано 16 епізодів, коли в межах одного дня й одного об’єкта проходили або кілька платежів підряднику, або кілька платежів технагляду, або великі суми разом.

Найпомітніший приклад, коли 30 грудня 2025 року по Малоолександрівській школі «АТЛАС БУД-ПРО» отримав 2,87 млн грн шістьма платежами  [1];[2];[3];[4];[5];[6]. Це був найбільший «пакетний» день по школі в нашій вибірці. Таке закриття року саме по собі не є доказом порушення, але воно є сильним індикатором ризику: коли наприкінці бюджетного року в один день оформлюється велика кількість оплат, контроль за фактичними обсягами виконаних робіт майже завжди слабшає.

Схожа картина є і по інших датах. 17 квітня 2025 року по ясла-садку «Сонечко» «АТЛАС БУД-ПРО» отримує 2,19 млн. грн двома платежами [1];[2]. 25 квітня 2025 року по Малоолександрівській школі — майже 1,98 млн грн двома платежами [1];[2]. 16 липня 2025 року по школі — 2,53 млн грн чотирма платежами [1];[2];[3];[4]. 12 листопада 2025 року по садку — ще 1,66 мільйони гривень чотирма платежами [1];[2];[3];[4].

Усе це разом дає підстави припустити, що Департамент розвитку територій працював не за логікою поетапної незалежної перевірки, а за логікою періодичного пакетного «закриття» документів і оплат.

В сукупності всі ці факти дають ознаки, що ТОВ «Будекодор» може виконувати роль спеціалізованої фірми-сателіта, яку «заводять» на об'єкти саме тоді, коли потрібно приховати деталі будівництва.

В Херсоні ТОВ «Будекодор»  «контролює» харківський «Атлас Буд-Про» на школах та садках (де ми бачили синхронні виплати в один день).

Як зазначало видання «Вчасно», у Донецькій області цій самій структурі довірили технічний нагляд за об’єктами з обмеженим доступом, загальна вартість яких сягає 400 млн грн. 

Таким чином, ми бачимо, що одна й та сама маловідома фірма з Херсона раптом стає ключовим наглядачем у двох різних областях на об'єктах з найвищим корупційним ризиком.

Це дозволяє припустити, що компанія використовується не як незалежний учасник ринку, а як інструмент у більш широкій схемі організації робіт і контролю. У цій моделі технічний нагляд може виконувати не функцію контролю, а роль інструмента легалізації витрат.

Чому це проблема саме департаменту

У цій історії ключове питання не лише до підрядника і не лише до технагляду. 

Основне питання виникає до замовника, тобто до Департаменту розвитку територій Херсонської ОДА.

Саме департамент укладав договори; визначав організацію технічного нагляду; приймав акти виконаних робіт; подавав платежі до Казначейства; і головне, формував той ритм, у якому роботи й нагляд оплачувались синхронно.

Тому навіть якщо частина робіт справді була виконана належним чином, це не знімає питання про якість управління процесом. Якщо технічний нагляд є формальністю, то департамент фактично не виконує один зі своїх базових обов’язків — забезпечення належного контролю за бюджетними коштами і якістю відновлення.

І тут важливий уже згаданий публічний контекст: ще до частини цих оплат у медіа були сигнали щодо ризиків навколо ТОВ «АТЛАС БУД-ПРО». Попри це департамент не лише продовжив роботу з підрядником, а й оформлював платежі в режимі, який не демонструє посиленого контролю, а навпаки демонструє його формалізацію. 

Подібні підходи, зафіксовані у судовій практиці та матеріалах правоохоронних органів

Кейс №1

Практика, зафіксована у цьому аналізі, узгоджується з підходами, встановленими у вироку у справі № 761/33475/16-к, який розглядався у Шевченківському районному суді м. Київ. У межах цієї справи замовник — КП «Інженерний центр» та підрядник — ТОВ «АСП-ТРАНСБУД» діяли в рамках договору будівництва, а службова особа замовника, відповідальна за виробничу діяльність і технічний нагляд (ОСОБА_1), підписувала акти приймання виконаних робіт (КБ-2в), що ставали підставою для подальших розрахунків. Формально дотримуючись процедур, сторони забезпечували документальне оформлення робіт і їх оплату, що саме по собі не гарантувало реального контролю за їх обсягами та якістю.

Суд встановив, що ОСОБА_1, як службова особа замовника, вчинив службову недбалість (ч. 2 ст. 367 КК України), оскільки не перевірив фактичне виконання робіт, але підписав акти, на підставі яких були сформовані фінансові документи та здійснені бюджетні виплати підряднику, що призвело до безпідставного перерахування коштів. За результатами розгляду справи саме ОСОБА_1 поніс кримінальну відповідальність за неналежне виконання своїх службових обов’язків у частині контролю за будівельними роботами. Така модель фактично перетворює контрольну функцію на формальність і створює передумови для перерахування коштів за роботи, які не відповідають заявленим обсягам або не виконані в повному обсязі.

Кейс №2

Практика, встановлена у вироку у справі № 175/812/19, розглянутій Дніпровським районним судом Дніпропетровської області (смт Слобожанське), є прямо співзвучною з виявленими під час моніторингу ознаками формального технічного нагляду. У цій справі замовником виступала Горьківська сільська рада, підрядником — ТОВ «СК Флагман», а технічний нагляд здійснювався через ТОВ «Гідромонтаж-Буд», де безпосереднім виконавцем був інженер технагляду ОСОБА_1. Контроль і виконання робіт функціонували в межах єдиного процесу документообігу: акти КБ-2в підписувалися технаглядом і замовником та ставали підставою для бюджетних виплат, при цьому сам замовник не мав власної технічної експертизи і фактично покладався на підпис технагляду.

Суд встановив, що ОСОБА_1, як інженер технічного нагляду, умисно підписував акти виконаних робіт із завідомо неправдивими відомостями щодо їх обсягів, не здійснюючи належної перевірки на об’єкті, що призвело до безпідставного перерахування бюджетних коштів на мільйони гривень. Його дії кваліфіковано, зокрема, за ч.2 ст.358 та ч.3 ст.365-2 КК України, тобто як видача підроблених офіційних документів та зловживання повноваженнями з метою отримання неправомірної вигоди. Фактично технічний нагляд у цій моделі виступив не інструментом контролю, а ключовим елементом легітимізації виплат, де підпис технагляду стає достатньою підставою для оплати незалежно від реального стану виконання робіт.

Кейс №3

Описана Охтирською окружною прокуратурою ситуація на Сумщині демонструє практику, яка є співзвучною з виявленими під час моніторингу ознаками. У межах цього кейсу замовник (управління міської ради), генпідрядник, субпідрядник та особа, що здійснювала технічний нагляд, діяли в рамках одного процесу оформлення виконаних робіт. Зокрема, технічний нагляд засвідчував акти приймання виконаних робіт і супровідні документи, попри наявну, за версією слідства, невідповідність між задекларованими та фактичними обсягами. Такі обставини вказують на ризик того, що функція контролю могла мати переважно документальний характер і не забезпечувала повною мірою незалежної перевірки.

Водночас відповідно до матеріалів слідства, саме на підставі цих документів замовником було здійснено перерахування значних бюджетних коштів підряднику, частина з яких, за висновками експертизи, могла бути безпідставно виплачена. Досудове розслідування вказує на можливу узгодженість дій між учасниками процесу, включно з технічним наглядом, однак остаточні висновки щодо правової оцінки цих дій належать суду. У контексті проведеного моніторингу цей випадок може розглядатися як приклад ризикової моделі, де підпис технічного нагляду виступає ключовою умовою для проведення оплат, навіть за відсутності повної впевненості у фактичному виконанні робіт.

Кейс №4

Описаний випадок у Черкаській області, пов’язаний із відбудовою житлового будинку в Умані, демонструє підхід, коли підрядник оформлював акти виконаних робіт із зазначенням обсягів, що, за даними слідства, не відповідали фактичному виконанню, після чого ці документи ставали підставою для перерахування бюджетних коштів. Важливим елементом є те, що такі акти підписувалися та засвідчувалися, що забезпечувало їм статус офіційних документів і дозволяло використовувати їх у фінансових розрахунках.

Окремо в матеріалах зазначено, що інженеру технічного нагляду повідомлено про підозру у службовій недбалості у зв’язку з неналежним виконанням функції контролю. Це вказує на ситуацію, де технічний нагляд, імовірно, не забезпечив повною мірою перевірку відповідності задекларованих і фактичних обсягів робіт, що могло вплинути на подальше погодження та оплату. У контексті моніторингу цей кейс може розглядатися як приклад ризику, коли документи виконують ключову роль у підтвердженні робіт, а ефективність контрольної функції залежить від належної перевірки перед їх підписанням.

Висновок

Аналіз транзакцій Департаменту розвитку територій Херсонської ОДА показує не одиничну аномалію, а системний патерн: один підрядник виконує роботи, один технагляд супроводжує ці самі об’єкти, акти і виплати концентруються в окремі дати, а контроль виглядає не як запобіжник, а як частина платіжного механізму.

Саме тому основна відповідальність у цій історії лежить не лише на підрядниках, а й на Департаменті як замовнику. Адже коли замовник проводить оплати в режимі, де технагляд втрачає незалежність, це свідчить не про слабкий менеджмент, а про свідоме нехтування обов’язком контролю за бюджетними коштами.

Завантажити інтерактивний звіт

Цей матеріал підготовлений за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація та погляди, викладені в цьому матеріалі, є предметом виключної відповідальності автора(ів).