Аналіз закупівель продуктів харчування у медичних закладах Херсонської області (2025-2026)


У межах моніторингу ми проаналізували 541 закупівлю продуктів харчування, які проводили медичні заклади Херсонської області протягом 2025–2026 років — з 3 січня 2025 по 24 квітня 2026 року.  Загальна сума цих контрактів склала 16 921 880,32 грн. 

Аналіз показав, що у сфері закупівель продуктів харчування є повторювані тенденції, потенційні ризики та ознаки неефективного використання бюджетних коштів. Також ми оцінили, наскільки цей ринок є конкурентним.

Окремо ми проаналізували, як саме проводяться ці закупівлі. Виявилось, що більшість із них проходить без конкуренції: із загальної кількості близько 376 закупівель — це прямі договори, укладені без використання електронної системи. Це означає, що замовники часто самі обирають постачальників без відкритого відбору, що зменшує прозорість і обмежує доступ інших учасників до ринку.

Ми проаналізували дані про закупівлі, порівняли дати укладання договорів, ціни з ринковими показниками Prozorro Market, а також звернули увагу на повторюваність постачальників і дотримання встановлених порогів закупівель. 

У продуктовому секторі, на відміну від інфраструктурних проєктів, де укладаються поодинокі великі контракти, переважає практика дроблення закупівель. Замість одного тендеру лікарні укладають десятки невеликих договорів, іноді навіть на кілька гривень чи тисяч. Це дозволяє не проводити повноцінні закупівлі через Prozorro і самостійно визначати постачальників.

Загалом зафіксовано 376 прямих договорів на суму 3 750 791,27 грн, а ще 165 закупівель на 13 171 089,05 грн. проведено через запит ціни пропозиції. Це показує, що у сфері харчування переважають спрощені або неконкурентні способи закупівель.

Стратегія «спліттінгу» та дроблення закупівель

Однією з ключових тенденцій у закупівлях продуктів харчування є дроблення потреби на багато дрібних контрактів. Замість того щоб проводити один більший тендер, медичні заклади закуповують продукти частинами: окремо хліб, окремо м’ясо, окремо овочі. І часто в один і той самий день або з різницею в кілька днів. Це дозволяє використовувати спрощені механізми і фактично самостійно обирати постачальників. 

Такі закупівлі часто йдуть серіями по 5–8 процедур за кілька днів. І в них регулярно з’являються ті самі постачальники. І хоча формально це різні товари, фактично — це один процес, харчування пацієнтів. Наприклад, один і той самий постачальник може отримувати контракти на різні продукти (курятини, буряка та риби) в межах одного періоду. Це свідчить про системний підхід, а не випадкові закупівлі.

У результаті замість одного відкритого тендеру формується набір дрібних контрактів без повноцінної конкуренції. Така практика зменшує прозорість і обмежує доступ інших постачальників до ринку, навіть якщо формально вимоги законодавства не порушуються.

Найбільш показові випадки — коли один замовник протягом одного-двох днів проводить одразу кілька закупівель різних продуктів. Наприклад, КНП "ХЕРСОНСЬКА МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ІМЕНІ АФАНАСІЯ І ОЛЬГИ ТРОПІНИХ" закуповувало окремо: хліб, курятину, буряк, та рибу. Кожна закупівля мала відносно невелику суму — приблизно 50–80 тисяч гривень, але разом вони перевищують 250 тисяч гривень. 

Важливо враховувати, що формально це не є порушенням, оскільки товари мають різні коди. Однак, коли такі закупівлі проводяться одночасно і часто з одними й тими самими постачальниками, це виглядає як поділ одного обсягу на частини. 

Кейс ФОП Салюк О.М. є одним із найбільш показових у нашому аналізі. У даних зафіксовано щонайменше 65 лотів, у яких цей постачальник отримує контракти. Важливо, що це не один великий договір, а багато дрібних закупівель, які повторюються у часі. Всі вони проведені через прямі або спрощені процедури без реальної конкуренції.

Якщо подивитися на ці закупівлі у динаміці, видно повторюваний сценарій: замовники регулярно оголошують невеликі лоти, зазвичай у межах порогів, які дозволяють уникати відкритих торгів  і в цих закупівлях постійно з’являється один і той самий постачальник. Часто такі закупівлі відбуваються з інтервалом у кілька днів і виглядають як серія пов’язаних контрактів.

При цьому мова йде не про один вид товару. Це можуть бути різні продукти — м’ясо, овочі, інші позиції, але всі вони належать до одного сегмента, тобто забезпечення харчування. Фактично це виглядає як розділення одного обсягу закупівель на частини.

У результаті один постачальник отримує десятки контрактів у короткий період і займає помітну частку ринку для конкретних замовників. Водночас конкуренція у таких закупівлях або відсутня, або мінімальна. Це створює ситуацію, коли доступ до закупівель мають переважно ті самі учасники.

У сукупності це свідчить про сформовану модель роботи, де великі обсяги закупівель розподіляються через серію дрібних контрактів. Формально це може відповідати правилам, але фактично обмежує конкуренцію і знижує прозорість ринку.

Зміна структури постачальників упродовж 2025 року 

У проаналізованих закупівлях простежується помітна зміна структури постачальників упродовж 2025 року. До середини липня ринок виглядає відносно стабільним. Основні обсяги контрактів отримують ФОП Коваленко та ФОП Орлов, які регулярно з’являються у закупівлях різних замовників.

Після середини липня 2025 року ситуація змінюється. Кількість контрактів у попередніх постачальників різко зменшується, і водночас на ринку починають домінувати інші учасники — насамперед ФОП Куліш І.В. та ФОП Лихацький А.В. Ця зміна відбувається досить швидко і не має ознак поступового переходу.

Особливо помітним є зростання ролі ФОП Куліш І.В., яка у другій половині 2025 року стає лідером за сумами контрактів, отримавши понад 2,7 млн грн. ФОП Лихацький А.В. також активно входить у цей сегмент, зокрема з’являється у більших закупівлях восени 2025 року (наприклад, закупівля яловичини на 152 000 грн у жовтні).

Додатково варто зазначити, що обидва постачальники з’являються на ринку відносно нещодавно. За даними нашого попереднього аналізу, ФОП Куліш І.В. зареєстрована у травні 2025 року, а ФОП Лихацький А.В. — у липні 2025 року. Попри це, вже у перший рік діяльності вони отримують контракти на мільйони гривень і швидко займають значну частку ринку.

У нашому попередньому звіті ми також звертали увагу на ще одну особливість їхньої участі в закупівлях — повторювані відмови від підписання договорів. Йдеться про ситуації, коли, наприклад, ФОП Лихацький подає найнижчу ціну, визнається переможцем, але після цього відмовляється підписувати договір. У результаті контракт укладають із наступним учасником, яким виявляється ФОП Куліш.

Аналогічні випадки трапляються і у зворотному напрямку. ФОП Куліш відмовляється від підписання договору, і тоді контракт отримує ФОП Лихацький. Такий сценарій повторюється неодноразово і виглядає як стала практика.

Ще одним показовим кейсом є закупівлі Херсонської дитячої обласної лікарні від 26 січня 2026 року. У цей день закупівлі були фактично розподілені між двома постачальниками.

ФОП Куліш І.В. отримала один, але найбільший контракт — на постачання м’яса (яловичина та курятина) на суму 221 863 грн

Водночас ФОП Лихацький А.В. того ж дня отримав ще 10 окремих контрактів за іншими категоріями — молочна продукція, масло, соки, овочі, риба. Загальна сума цих договорів склала 374 354,00 грн.

Таким чином, у межах одного дня основні закупівлі продуктів були розподілені між двома постачальниками: один отримав найбільший лот, інший — серію менших контрактів за іншими категоріями.

Формально це окремі закупівлі, але разом вони охоплюють майже весь обсяг харчування закладу. Така структура виглядає як узгоджений розподіл категорій між постачальниками, коли кожен отримує свою частину ринку.

Загалом динаміка різкої зміни постачальників виглядає як швидке “переформатування” ринку. Замість поступової зміни учасників відбувається різке зміщення контрактів у бік нової групи постачальників. У поєднанні з іншими виявленими тенденціями, зокрема дробленням закупівель і низькою конкуренцією, це може свідчити про зміну умов доступу до ринку.

Аналіз цінових відхилень

Під час аналізу ми також звернули увагу на ціни у закупівлях і порівняли їх із ринковими показниками. У низці випадків зафіксовано суттєві відхилення, які складно пояснити лише сезонністю чи логістикою.

Найбільш показовий приклад — закупівлі капусти. У контрактах ФОП Салюк О.М. ціна сягала 55,00 грн за кг.

Для порівняння, у 2026 році інший учасник, ФОП Лихацький, пропонував її за ціною близько 9,72 грн за кг.

Різниця між такими показниками перевищує п’ятикратний рівень. Навіть з урахуванням сезонності це виглядає як суттєве цінове відхилення.

Водночас у КНП ім. Карабелеша співпраця з ФОП Салюк О.М. зберігається як до, так і після середини 2025 року. Постачальник регулярно отримує десятки дрібних контрактів — від кількох сотень до десятків тисяч грн. Така модель дозволяє закладу уникати проведення більших тендерів.

Схожі тенденції простежуються і в інших категоріях продуктів. Наприклад, ціна на яловичину зросла з рівня 288–294 грн за кг у першій половині 2025 року (постачальник ФОП Орлов) до 353,43 грн за кг у жовтні 2025 року (ФОП Лихацький).

Аналогічно, у закупівлях вершкового масла ціна піднялася до 307,44 грн за кг (ФОП Куліш, лютий 2026), тоді як у першій половині 2025 року вона становила приблизно 234–240 грн за кг.

Зростання цін на яловичину становило приблизно 22%, а на вершкове масло — близько 31% порівняно з початком 2025 року. Ці закупівлі переважно проводилися через процедуру «запиту ціни пропозиції», у межах якої після липня 2025 року почали домінувати нові постачальники — ФОП Куліш І.В. та ФОП Лихацький А.В. 

Такі зміни не виглядають як поступове ринкове коливання, а радше як різке зростання цін у другій половині періоду. У поєднанні з низькою конкуренцією та зміною структури постачальників це може впливати на загальний рівень витрат у закупівлях.

Ще один показовий приклад цінових відхилень стосується закупівлі дріжджів. У Білозерській лікарні зафіксовано випадки, коли ФОП Крепаков Дмитро Володимирович постачав дріжджі за ціною 500,00 грн за кг. Зокрема, у червні 2025 року було закуплено 1 кг за цією ціною.

А у жовтні 2025 року — 0,5 кг за 250,00 грн, що у перерахунку також становить 500,00 грн за кг.

Для порівняння, вже у січні 2026 року аналогічний товар закуповувався за значно нижчою ціною — 314,37 грн за кг у межах процедури «запиту ціни пропозиції». 

Різниця між такими цінами є суттєвою навіть для невеликих обсягів. Це ще раз показує, що у різних процедурах і за участі різних постачальників вартість одного й того ж товару може значно відрізнятися.

Ознаки обходу порогів та дрібнення закупівель

Під час аналізу були зафіксовано випадки, коли очікувана вартість закупівлі встановлюється майже на рівні порогового значення для проведення відкритих торгів. Наприклад, закупівля молока у СТОВ «Дніпро» для лікарні ім. Карабелеша була проведена на суму 99 990,00 грн.

Аналогічна ситуація з закупівлею сиру у ТДВ «Херсонський маслозавод» для обласної лікарні — також на суму 99 990,00 грн

У таких випадках сума закупівлі відрізняється від порогових 100 000 грн лише на 10 грн. Формально це дозволяє залишати вартість на рівні, який не потребує проведення тендеру. 

Висновки

Якщо дивитися на окремі закупівлі, то у більшості випадків вони виглядають звичайно.
Невеликі суми, різні товари, різні процедури. Але коли всі ці закупівлі скласти разом, бачимо системний характер. Закупівлі дробляться на дрібні частини, більшість процедур відбувається без реальної конкуренції. Одні й ті самі постачальники повторюються у десятках контрактів, а ціни на однакові товари можуть відрізнятися у кілька разів.

Окремо привертає увагу динаміка змін з середини 2025 року. До цього періоду ринок виглядає стабільним, де працює обмежене коло постачальників, які регулярно отримують контракти. Після середини липня 2025 структура змінюється досить швидко. З’являються нові учасники, які за короткий час отримують значні обсяги закупівель. При цьому ці зміни відбуваються без помітного перехідного етапу.

Паралельно з цим змінюється і цінова поведінка. У другій половині 2025 року фіксується зростання вартості окремих продуктів, а також значні відхилення між різними закупівлями одного й того ж товару. У поєднанні ці фактори формують ринок, який зовні виглядає як набір окремих закупівель, але всередині працює за повторюваними сценаріями.

Формально такі закупівлі можуть відповідати вимогам законодавства. Але з точки зору конкуренції, прозорості та ефективності використання коштів виникає питання — наскільки цей ринок дійсно відкритий?

Завантажити інтерактивний звіт 

Цей матеріал підготовлений за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація та погляди, викладені в цьому матеріалі, є предметом виключної відповідальності автора(ів).
Ще новини